А що ж було далі після сумної історії Каїна та Авеля?

А далі людей народжувалось все більше і більше. Одні були добрими і про свого небесного Тата не забували. Та злих і грішних було на багато більше і їх чисельність зростала. Згодом про Бога люди зовсім забули, та й один до одного вони не були добрими.  Зло розповсюджувалось по землі. Зрештою гріх оселився в душах всіх людей, окрім одного чоловіка. Цього чоловіка звали Ной. Він та його сім'я пам'ятали про Бога та жили праведним життям, тобто не грішили. Бог дуже любив їх та був дуже засмучений, що решта людей відвернулись від нього та стали недобрими. Пожалкував Бог, що створив людину, бо вона розповсюдила зло по такому прекрасному світові. І вирішив Бог очистити землю від зла, змити це зло водою, наславши велику зливу. Тоді звернувся Бог до Ноя, щоб його врятувати.   І наказав Бог Ною побудувати великий ковчег, щоб там помістилась вся його сім'я та звірі по парі кожного виду.   А так, як Бог продовжував любити грішних людей, то загадав Ною розповісти людям про потоп, який скоро станеться, щоб ті, хто отямляться від гріха, змогли теж спастись. Так Бог знову проявив велику любов до свого творіння і дав ще один шанс для спасіння. Але, на жаль, люди цим шансом не скористались. Вони не тільки не повірили Ною, а ще й насміхались над ним. Не дивлячись на це, Ной продовжував робити те, що наказав йому Бог - будувати разом із синами ковчег та закликати людей повірити своєму небесному Батькові та спастись. І ось настав останній день перед початком зливи. Насувались хмари. Всі це бачили, та, мабуть, думали, що обійдеться звичайним дощем, тому не відгукувались на заклики Ноя.   А тим часом звірі по парі кожного виду почали заповнювати добудований ковчег, який був наповнений кормом на довгий час перебування. Сім'я Ноя теж зашла всередину ковчега, а Бог щільно закрив вхідні двері.  Все, час настав. Більше ніхто не зможе потрапити всередину, хоча Бог давав усім таку можливість до останньї хвилини.    Почалась велика злива. Вона тривала сорок днів і ночей. Вода все прибувала і прибувала. Лише ті, хто був у ковчезі, був у безпеці. Бог їх оберігав від потопу.

Як ви думаєте, пожалкували люди, що не повірили словам Ноя ? Мабуть, що так. Якби вони вчасно задумались над своїми вчинками, згадали про Бога і повірили Йому, то Він, як люблячий Тато, обов'язково спас би і їх теж.

Довго Ноєва сім'я та звірята плавали у ковчезі ще після того, як дощ припинився. І вирішив Ной дізнатись, чи не з'явилась вже суша. Для цього він випустив у віконечко ворону, та вона повернулась ні з чим. Через деякий час він випустив голуба. Голуб повернувся із зеленою гілочкою у дзьобі. Почекав ще трішки Ной і знову випустив голуба. Голуб не повернувся, бо, мабуть,  десь на дереві звив собі гніздечко. Це означало, що з'явилась суша, і всім пора виходити. Відчинили двері, побачили оновлену землю та вийшли з ковчега. Їхній радості не було меж !!! Вони щиро дякували Богові за спасіння та прославляли Його !!! На небі з'явилась велика різнокольорова райдуга. Це для людей було новим явищем, бо до цього моменту вони нічого подібного не бачили. Бог сказав Ною, що райдугу він їм дає, як обіцянку, що потопу більше ніколи не буде.

Ну що, варто довіряти Богові - нашому небесному Татові ? Звичайно, ТАК !!! Бо Він нас дуже любить!!!

Так Бог спас тих людей, які Його слухались і правильно чинили, не грішили. Тому і нам ПОТРІБНО СЛУХАТИСЬ БОГА, БО САМЕ ТАКИХ ЛЮДЕЙ БОГ БЕРЕЖЕ. А що означає слухатись Бога ? Це означає, що потрібно любити Його і любити також людей, мати лише добрі гарні вчинки, не бути жадібними, хвалькуватими, пихатими, лінивими, не ображатись і не злитись. Адже Бог дуже-дуже любить нас. Давайте будемо про це завжди пам’ятати і не засмучувати Його не тільки своїми діями, а навіть думками, і тоді Він буде нас завжди берегти, як вберіг Ноя та його сім’ю.

Мультфільм про події, з якими ми познайомились, можна переглянути за посиланням: 

https://www.youtube.com/watch?v=Q3QPITm7HqI 

Розмальовки: