Привіт, дітлахи! Мене звати Мойсей. Для вас моє ім'я, мабуть, трохи незвичне, та ним мене назвали не просто так. Ім'я Мойсей означає "вийнятий з води". Ні, вудкою мене не ловили, бо я не рибка, а хлопчик. У воді я не живу. У мене є татко і мамуся так само, як і у вас. Просто моя чудесна історія пов'язана з водою і про це я вам зараз розповім.

 Так от, за національністю я єврей, ізраїльтянин. Давним-давно через голод на батьківщині мій народ переселився до Єгипту і дуже гарно й мирно там жив разом з єгиптянами : розводили худобу, обробляли землю. Одне лише погано : по-троху почали забувати Бога. Та раптом настала скрута, бо до влади прийшов фараон, який не любив євреїв. І наказав фараон винищити всіх єврейських хлопчиків. На той час я щойно народився. Тато й мама дуже хвилювались і переховували мене. Та коли фараонові вояки дізнались, де я знаходжусь, батькам прийшла чудова ідея :  палко помолившись про моє спасіння Господу Богу, цілковито на Нього покладаючись, сплели із очерета кошика, обсмолили його, застелили ковдрою, і поклали туди мене, потім мама віднесла кошика разом зі мною до річки Ніл,  ще раз попросила Бога потурбуватись про мене, і пустила кошика на воду. І поплив я у кошику по річці.  Сестричка на березі спостерігала за кошиком, а Бог, наш люблячий небесний Тато, оберігав мене, і від високої хвилі, і від зубатих крокодилів, і врешті-решт допоміг зупинитись кошику у самому підходящому для мого спасіння місці.  Справа у тім, що саме до того місця зі своїми служницями підійшла купатись молода красуня-царівна, донька того самого злого фараона. На відміну від батька, у неї було добре серце, тому вона наказала вийняти мене із кошика і забрала з собою у палац.

- Буде цей малюк моїм сином, зватимуть Мойсеєм, бо вийняла його з води,- сказала царівна, - але хто ж вигодує дитя, де знайти годувальницю?

- Моя мати нещодавно народила дитину, тому може вигодувати і вашого малюка, - обізвалась моя сестричка, яка була неподалік, бо ретельно пильнувала весь цей час за мною.

- Добре, веди її сюди, - відповіла царівна.

Сестричка привела мою маму.

- Забери і вигодуй цього малюка, - наказала моїй мамі царівна, - а коли він підросте, повернеш мені.

Щастю моєї мами не було меж! Вся сім'я щиро дякували Богу за моє спасіння!

Ось як важливо довіряти Богові ! 

А це вам розмальовочки: