Завтра у наш рідний край
Завітає Миколай,
Принесе в своїй торбинці
Для усіх дітей гостинці.
Я святого Миколая
У віконце виглядаю,
Жду даруночків, благаю,
Бо я слухав тата-маму.
Мій Святенький Миколаю,
Приходи скоріш, благаю.
Я до тебе помолюся
І тихенько пригорнуся.
Щастя дай моїй родині
І коханій Україні.

Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай!!!
Він в шапці-невидимці,
У теплім кожушку
Приніс усім гостинці
У чарівнім мішку!

Затамуйте, друзі, подих: Миколай сьогодні ходить.
У віконце заглядає, подарунки підкладає.
Звечора повірте в диво, ну а зранку вже сміливо
Під подушку заглядайте і дарунки забирайте.

Якщо там порожнє місце, то це свідчить ось про це:
Він здійснив Ваші бажання ще сьогодні спозарання,
Він молитву Вашу чув, у кімнаті Вашій був
І за Вашу щиру віру дарував Вам щастя міру,

Пуд здоров’я і пуд віри, кілограмів сто надії,
Фунтів міліон любові і кохання не на слові,
А каратів так відерце він вживив у Ваше серце.
Ну і ще букет удачі і добра у Вашу вдачу.

Щедрий, добрий чарівник чарував над Вами й зник.
Ваші очі тепер сяють, Миколая прославляють.
Новий рік не за горами, нове щастя уже з Вами.
Я із святом Вас вітаю й віри в диво Вам бажаю! 

На верхівку моєї ялинки

Сіло вранці мале Янголятко.

На крильцятах блакитні перлинки,

Усміхається мило малятко…

Прилетіло на Землю з Неба

На хмаринці м’якій та пухнастій,

Бо найбільша у нього потреба –

Дарувати людині щастя.

Посилати спокій у душі

І вселяти Різдвяну казку.

Оздоровлювати недужих,

Тих, що прагнуть здоров’я та ласки.

Сповіщати людям новину,

Що відійде пітьма та тривога…

Що народиться Божа дитина,

І добра над злом перемога!

На верхівці моєї ялинки

Так! насправді сидить янголятко…

У долонях голубить сніжинки

І наспівує ніжно колядки…